Баріатрична хірургія

Надійний засіб позбавлення від зайвої ваги (ожиріння). Маємо в арсеналі сучасні та ефективні хірургічні маніпуляції для лікування пацієнтів від ожиріння, повернення тілу естетичної форми а організму - здорових звичок.

Фізіологічні і психологічні передумови ожиріння

Сучасна людина постійно піддається стресовим навантаженням - переживання з приводу різних ситуацій починаються буквально зі шкільної лави. Крім того, спостерігається тенденція тривалого сидіння за комп'ютером, перегляд телевізійних програм або просто сидяча робота в офісі. Подібні ситуації супроводжуються поглинанням літрів калорійних напоїв, поїданням *шкідливої* і погано засвоюваної їжі. У підсумку - порушення метаболічних процесів.

В особливій зоні ризику знаходяться заміжні жінки, які сидять у декретних відпустках. Нерідкі випадки дитячого ожиріння, викликані надмірною турботою матері і бабусі про харчування свого *чада*. Результат - розтягнутий шлунок і невгамовний апетит, зростаючий разом з людиною.

Всі перераховані фактори призводять до постійного надмірного споживання калорій без їх адекватного витрачання та поступового набору зайвої ваги.

Явище морбідного ожиріння та його важкі наслідки

В результаті відсутності достатньої фізичної активності, патологічне або морбідне ожиріння стає все більш поширеним явищем цивілізованого суспільства. Основною і головною ознакою є маса тіла, що перевищує норму на 40-100% і більше. Наслідками такого стану є важкі захворювання, що призводять до інвалідності та навіть летального результату, серед яких:

  • Задишка, пітливість, слабкість, постійне погане самопочуття;
  • Відсутність нормальної адаптації в соціумі, поява психологічних аномалій, головна причина яких - зовнішній вигляд, що породжує множинні комплекси;
  • Постійна присутність голоду, думки щодо продуктів харчування і прийомах їжі;
  • Наростаючі проблеми з будь-якими видами руху, особливо під час підйому по сходах, при зав'язуванні шнурків, одяганні;
  • Розвиток асоційованих хворобливих станів, що призводять до рефлюкс-езофагіту, гіпертонії, дихальної недостатності, атеросклерозу, подагри, безпліддя, цукрового діабету, нетримання сечі, бронхіальній астмі, в кінцевому підсумку призводить до онкологічних захворювань.
 

Генні мутації як причина ожиріння

Провідну роль в генетиці набору надлишкової ваги мають процеси зміни генів, керуючих білковою складовою системи, відповідальної за процеси регуляції накопичення жирової тканини на різних ділянках людського організму.

Процес бере початок з вироблення Лептину, що виробляється жировою тканиною організму. Лептин відповідає за активізацію меланокортину, що знижує об `єм поглинання продуктів харчування. Мутація будь-якого з генів харчового ланцюжку неминуче призведе до появи синдрому ожиріння.

Дефіцит лептину може мати вроджене походження. Така форма лептину взагалі не синтезується в жирових клітинах. Як результат - виражена генетична схильність до швидкому набору надлишкової ваги і скорегувати його можливо тільки шляхом довічного прийому препаратів.

Мутації в генах проопіомеланокортину (POMC) або РС-1 також можуть викликати явища спадкових форм ожиріння, що практично не піддаються медикаментозній корекції.
Процеси ожиріння у носія тієї або інакший генної мутації розвиваються як наслідок переїдання, оскільки порушена регуляція накопичення енергії в клітинах.

Якщо лептинові мутації можуть піддаватися медикаментозній ін'єкційній корекції, то в інших випадках необхідно скорочувати споживання їжі організмом будь-якими відомими методами, аж до оперативного втручання.

Проведення лабораторних досліджень з метою виявлення у пацієнта генних мутацій, дозволяє краще спланувати тактику лікування, і визначити необхідність застосування радикальних методів.

Спосіб життя і його вплив на ожиріння

Конституція людини формується не тільки під впливом генетичних факторів (40%), а й способу життя (60%). Відзначимо найбільш важливі моменти порушення енергетичного балансу, що призводять згодом до розвитку значного ожиріння:

  • *швидкі перекуси* поза домом - різноманітність мережі закладів швидкого обслуговування з їжею, багатою шкідливими вуглеводами;
  • значне зниження щоденної фізичної активності людини за рахунок користування особистим і громадським транспортом, сидячого способу життя, відсутність достатньої мотивації до занять спортом;
  • як наслідки споживання жирної їжі і відсутність рухової активності - приховане протікання розвитку діабету 2 типу, підвищення рівня тригліцеридів в крові та інші ауто-імунні захворювання, що призводять до поступового набору зайвої ваги;
  • харчування дітей раннього віку, позбавлених грудного вигодовування, різними штучними сумішами і замінниками материнського молока, згодом призводить до раннього ожиріння з 5-6 річного віку. Захисна роль грудного вигодовування в даній ситуації підтверджена численними науковими дослідженнями.

Зміни ІМТ (індексу маси тіла) при ожирінні

Індекс маси тіла поряд з показниками окружності талії і стегон, є класичним співвідношенням ваги, зросту та нормо-типу людини (астенічний, нормостенічний, гиперстенічний). Одиницю винайшов ще в 19 столітті бельгійський статист і антропометролог Адольф Кветель.

Розрахунок індексу проводиться діленням маси тіла (в кг) на зріст у квадраті (в метрах).

Якщо людина з нормальною вагою має ІМТ від 18,5 до 24,9, то етапи ожиріння починаються при значеннях вище 25:

  • 25,0 - 29,9 - вже ознаки ожиріння
  • 30,0 - 34,9 - I ступінь ожиріння
  • 35,0 - 39,9 - 2 ступінь ожиріння
  • ≥ 40,0 - 3 ступінь ожиріння

Співвідношення талії і обхвату стегон також має важливе значення при визначенні параметрів тіла і діагностування ожиріння. Європейськими параметрами показник більше 94 см об'єму талії у чоловіка і 80 см у жінки вважається максимальним, після якого вже йдуть обсяги, які свідчать про загрозу ожиріння. Відкладення в області талії интраабдомінального або вісцерального жиру свідчить про значну загрозу людині захворювань серцево - судинної системи.

У частині населення, де ІМТ перевищує 35, вимірювання окружності талії вже не має такого вирішального значення.

Також можна оцінити ступінь ожиріння за вмістом жирової тканини в організмі людини.

Для визначення масової частки жиру, використовується безліч популярних методик. Медичні дослідження свідчать, що нормальними параметрами є наступні:

  • для чоловіків - до 25% маси тіла;
  • для жінок - до 30% загальної маси.

Показники, що перевищують наведені дані, повинні наштовхнути на роздуми з приводу правильності способу життя і корекції харчової і фізичної поведінки. Не варто доводити свій організм і тіло до критичних параметрів.

Важливий фактор, який враховується при проведенні розрахунків - зростання кількості жирової тканини з віком, причому жіночий організм випереджає процес у чоловіка на 10%.

Запись на бесплатную консультация
Запишіться на безкоштовну консультацію

Добавте фото чи файл з діагнозом, і ми зорієнтуємо по вартості вирішення Вашого питання

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
raitingLoading...

Отправить ответ

Notify of
avatar
wpDiscuz
Консультація
Запишіться на безкоштовну консультацію

Добавте фото чи файл з діагнозом, і ми зорієнтуємо по вартості вирішення Вашого питання

Scroll Up