Поліпи товстої кишки | Хірургія КМКЛ 8

Поліпи товстої кишки

Поліпи товстої кишки – це пухлиноподібні утворення доброякісного характеру. Вони є розростанням залозистого епітелію і зазвичай бувають у формі гриба або виноградного грона на слизовій кишечника, на тонкій або товстій ніжці.

Поліпи можуть бути як поодинокими, так і множинними, а також груповими. За своїми розмірами можуть досягати від декількох міліметрів до 5-6 см. Довжина тонкої ніжки поліпа – до 2 см.

У випадку групового розташування поліпів вони розташовуються групою на певній ділянці слизової товстої кишки. Вони невеликого розміру, не більше 5 мм, на короткій ніжці. На інших ділянках товстої кишки немає змін.

При множинних поліпах – т.зв. дифузний поліпоз, вся слизова товстої кишки покрита поліпами, їх розміри і форма зазвичай різні. Іноді поліпів буває дуже багато.

Поліпи товстої кишки можуть виявлятися в будь-якому віці, як у дорослих, так і у дітей, навіть молодшого віку.

Причина поліпів досі невідома. Деякі фахівці вважають, що вони мають вірусну природу.

Поліпи найчастіше виявляються при зниженій шлунковій кислотності, а також при хронічних колітах та інших запальних захворюваннях кишечника.

За гістологічною структурою поліпи можуть бути:

  • аденоматозні,
  • ворсинчасті,
  • змішані.

Найчастіше поліпи мають аденоматозну будову. Такі поліпи мають округлу форму, вони щільні, гладенькі, без виразки. Слизова оболонка над поліпом така ж, як і в цілому у всьому кишечнику, не змінена, рожевого кольору.

На відміну від аденоматозного поліпа, ворсинчастий поліп зазвичай не має ніжки, він буває на широкій основі і як би стелиться по поверхні слизової кишки. Такий поліп за своєю формою нагадує губку. Для нього характерна кровоточивість навіть при найменшому контакті.

У анальному каналі найчастіше зустрічається т.зв. фіброзний поліп на ніжці. Він так називається тому, що в його структурі в основному мається сполучна тканина. Іноді фіброзний поліп може виникати з гемороїдального вузла. У деяких випадках він може випадати через задній отвір при дефекації.

Крім справжніх поліпів на слизовій оболонці товстої кишки можуть бути і т.зв. псевдополіпи. Їх причина криється в хронічних запальних процесах в кишечнику (коліт, проктосигмоїдит). Псевдополіпи зазвичай розташовуються на тлі запаленої слизової кишки у вигляді невеликих підвищень. У них немає ніжки, вони легко кровоточать і після лікування зазвичай зникають.

Діагностика поліпів товстої кишки

Важливу роль у діагностиці поліпів прямої і товстої кишки грають об’єктивні методи дослідження. Це, насамперед, пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, рентгенологічне дослідження товстої кишки та морфологічні методи (гістологія та цитологія).

Зазвичай при поліпи, який має гладку поверхню на ножі і без виразок не рекомендується вдаватися до біопсії. Крім того, сама біопсія може нести ризик кровотечі, тим більше що будь який поліп все одно видаляється з наступним гістологічним дослідженням.

У випадку з так званими ворсинчатими поліпами, особливо при великих розмірах, їх не завжди просто відрізнити від злоякісних пухлин, тому біопсія потрібна.

Прояви

Прояви поліпів товстої кишки залежать від того, де вони розташовані і їх кількості, а також гістологічної будови і типу ніжки, на якій вони розташовані. Найчастіше при поліпах товстої кишки відзначається кровотеча. Якщо поліп локалізується в нижніх відділах, то кровотеча може бути у вигляді смужки крові на поверхні калових мас.

Іншим проявом поліпів товстої кишки можуть бути слизові або кров’янисто-слизові виділення. Чаше всего они встречаются при ворсинчатом поліпе. Це також може бути проявом такої патології, як хронічний коліт.

Самі поліпи на функцію товстого кишечника (при відсутності супутньої патології) не впливають, але при великих розмірах вони можуть сприяти запорам, або подразнюючи слизову проявлятися тенезмами і діареєю.

Найчастіше поліпи товстої кишки ніяк не проявляються клінічно, і виявляються випадково, під час обстеження пацієнта.

Прояви поліпа товстої кишки зазвичай неспецифічні і можуть зустрічатися при інших захворюваннях ШКТ (виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, хронічний коліт, холецистит, ентероколіт тощо.). Ось чому на ранньому етапі не так легко виявити поліпи товстої кишки у пацієнтів хворих з патологією органів ШКТ, так як симптоматика поліпів товстого кишечника перекривається проявами іншої патології шлунково-кишкового тракту.

Діагностика

Важливу роль у діагностиці поліпів прямої і товстої кишки грають об’єктивні методи дослідження. Це, насамперед, пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, рентгенологічне дослідження товстої кишки та морфологічні методи (гістологія та цитологія).

Зазвичай при поліпи, який має гладку поверхню на ножі і без виразок не рекомендується вдаватися до біопсії. Крім того, сама біопсія може нести ризик кровотечі, тим більше що будь який поліп все одно видаляється з наступним гістологічним дослідженням.

У випадку з так званими ворсинчатими поліпами, особливо при великих розмірах, їх не завжди просто відрізнити від злоякісних пухлин, тому біопсія потрібна.

Лікування

Основний метод лікування поліпів – хірургічний. Ніякі медикаментозні засоби не усувають поліпи. Зазвичай при поліпах на тонкій ніжці застосовується петельна електрокоагуляція під час колоноскопії. Поліпи на широкій ніжці зазвичай висікають. Якщо поліпи неможливо видалити при ендоскопічному втручанні в результаті їх розмірів або форми, а також у разі ознак їх виникнення злоякісної пухлини, поліпи видаляються оперативним шляхом.

Вибір обсягу резекції ураженої ділянки кишки залежить від онкологічних вимог до подібних втручань.

Електрокоагуляція поліпів проводиться після такої ж підготовки пацієнта, як і до ректороманоскопії (очисні клізми напередодні ввечері і за 2 год до втручання). Положення пацієнта – встановлюється в колінно-ліктьовому положенні.

У пряму кишку вводиться ректороманоскоп. Для електрокоагуляції використовується т.зв. діатермокоагулятор з особливою петлею. Цією петлею затискається ніжка поліпа і по ній пропускається струм. У разі великих розмірів поліпа товстої кишки, він видаляється по частинах.

Техніка електрокоагуляції поліпа може бути як простою, так і дуже складною, що залежить від таких факторів, як локалізація поліпа, його розміри, форма і т.д.

Це значною мірою визначає і перебіг післяопераційного періоду, і на призначений після операції режим.

Запись на бесплатную консультация
Запишіться на безкоштовну консультацію

Добавте фото чи файл з діагнозом, і ми зорієнтуємо по вартості вирішення Вашого питання

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
raitingLoading...

Отправить ответ

Notify of
avatar
wpDiscuz
Консультація
Запишіться на безкоштовну консультацію

Добавте фото чи файл з діагнозом, і ми зорієнтуємо по вартості вирішення Вашого питання

Scroll Up